Літо 1976 року, Південна Африка. Повстання учнів у Совето приводять до кровопролиття та ще рішучої боротьби проти апартеїду. Ці події поєднують дві цілком різні долі воєдино. Робін — дев’ятирічна дівчинка із заможної білої родини. Колір її шкіри — перепустка в щасливе майбутнє. А тим часом темношкіра вчителька Б’юті ледь зводить кінці з кінцями і має лише одне право — виживати. Утративши найближчу рідню, дівчинка й учителька випадково опиняються в одному будинку в Йоганнесбурзі. Героїням випаде разом пройти шлях правди й спокути і усвідомити, що колір шкіри нічого не означає. Важить лише душа. А вона не має кольору. Чим цікава ця книжка Дебютний роман Б’янки Мараїс високо оцінили в New York Post. Це прониклива історія про боротьбу з упередженнями та стереотипами; про те, що лише поважаючи одне одного та приймаючи відмінності, можна перебороти всі складнощі. А ще це один з небагатьох художніх творів про апартеїд, де історія описується з точки зору окремих героїв, доля яких залежить від мирного вирішення цього конфлікту. Про авторку Б’янка Мараїс — канадська письменниця південноафриканського походження, яка у 2012 році вирішила переїхати з Йоганнесбурга в Торонто. Викладачка креативного письма в Торонтському університеті, де раніше навчалася на цій самій спеціальності. Під час навчання була нагороджена премією за художню літературу від Penguin Random House. Займається доброчинністю: раніше надавала допомогу сиротам у Совето, а наразі підтримує громадський рух «Власні голоси» в Південній Африці, де чорношкірі жінки мають можливість ділитися своїми історіями. А ще її якось укусив жираф. Хто радить цю книжку Проливає світло на проблему. Це зворушлива ода болісному дорослішанню всієї країни. — O, The Oprah Magazine Б’янка Мараїс створила приголомшливу історичну драму, яку варто прочитати кожному.

Kiedy myślimy o bohaterach, to wyobrażamy sobie istoty obdarzone magicznymi i nadludzkimi zdolnościami. W historii świata pojawili się prawdziwi herosi - byli jednak takimi samymi ludźmi jak każdy z nas i czasem popełniali błędy, a czasem dokonywali wielkich czynów.

Nelson Mandela był jednym z takich bohaterów. Potępiał przemoc, był zdolny do poświęceń i chciał zakończyć apartheid - niesprawiedliwy system prawny, który źle traktował czarnoskórych. Dzięki tym cechom udało mu się pokonać rasizm i stać się pierwszym czarnoskórym prezydentem Republiki Południowej Afryki. Na tym polegało bohaterstwo Nelsona Mandeli, a oto jego historia.

Republika Południowej Afryki, okolice Pretorii. Rodzina Swartów, zamożnych Afrykanerów, prowadzi tu sporą farmę. Z pozoru nic ich nie wyróżnia. Z czasem okazuje się jednak, że ich losy zostały naznaczone śmiercią i obietnicą.

Swartów poznajemy w 1986 roku, w dniu pogrzebu Rachel. Ta na łożu śmierci wyjawia ostatnie życzenie - pragnie, by jej mąż Manie przekazał Salome - ich oddanej czarnej służącej - prawo własności domu, w którym kobieta mieszka wraz z nastoletnim synem. Swart zgadza się, lecz po śmierci żony nie kwapi się, by dopełnić formalności. Jak złamane słowo wpłynie na losy Maniego, jego trójki dzieci i czarnych pracowników farmy?

Galgut po mistrzowsku prowadzi nas przez trzy dekady historii Swartów, splatając ich dzieje z najważniejszymi wydarzeniami w historii RPA.

"Pierwszy zmysł" ukazuje obraz współczesnej RPA, w którym główne kreski kreślą niewidomi. Adela i Tobiasz Lemańscy pracującyprzez dwa lata w szkole dla niewidomych w Południowej Afryce, oddali w tej książce głos swoim uczniom. Z ich opowieści wyłania się świat pełen dźwięków i odgłosów, wypełniony wiarą i magią, chwiejący się przy spotkaniu z nauką. Głębi obrazu nadaje odnoszenie opowieści do historii kraju, w którym apartheid wciąż kładzie się cieniem na rzeczywistości. Reportaż ma charakter mozaiki - poszczególne sceny złożone razem ukazują obraz dzisiejszej RPA.Książka zainteresuje czytelników, którzy nie zadowalają się powierzchownymi relacjami pisanymi z pozycji podróżnika, przechodnia po złożonej rzeczywistości. To pozycja dla wszystkich czekających na niebanalny reportaż o Afryce.